Місто Підгайці

Підга́йці - місто, районний центр в Тернопільській області. Розташоване за 70 км. від міста Тернопіль, на правому березі річки Коропець (басейн Дністра), на висоті 392 м. над рівнем моря. В межах Підгайців - колишній хутір Буда. Населення - 2 866 осіб (станом на 2013 р.).

Сучасний герб та прапор міста Підгайців.

 

Розташоване на правому березі річки Коропець, місто Підгайці було здавна важливим торговим та адміністративним центром. Тому що місто мало і важливе стратегічне значення та часто опинялося в епіцентрі воєнних дій, багато його будівель не збереглося понині. Був час, коли місто, оточене рядами валів та ровів з водою, мало свій замок, близько 20 церков, з-поміж яких 2 вірменські. З давнього замку збереглися лише залишки фундаментів; правдоподібно, що в підземеллях замку досі захоронені скарби Софії Гольської. Цінною історичною пам'яткою є вілла Чарторийських - літній палац Марцеліни Чарторийської, в яку був закоханий Фредерік Францішек Шопен. Побутує легенда, що світової слави композитор набув у місті під Гаєм, гостюючи у своєї коханої.

Площа Ринок

Підгаєцька площа Ринок є унікальною, позаяк це чи не єдиний приклад в Україні планувально-просторового укладу центру у формі трикутної площі. Подібна площа є лише в Олиці на Волині.

Первісно на осі вулиці від півночі була закладена будівля ратуші. Сам будинок колишньої ратуші також належав до унікальних споруд, оскільки це була двоярусна, восьмигранна у плані будівля. Подібне вирішення ратуші в українських містах було лише в Тартаківській ратуші (Львівська область). За ратушею на ринковій площі містився великий середринковий квартал, залишки мурованих фундаментів якого можна було бачити до початку 1990-их рр. у відкритому котловані під час будівництва церкви.

Підгаєцька ратуша

Ратуша розташована в центрі міста, на майдані Незалежності (колись - площа Ринок). Побудована 1931 року замість старої ратуші, яка була знищена під час Першої світової війни.

Ратуша триповерхова, з асиметричним фасадом: ліве і праве крило будинку різняться між собою висотою поверхів та кількістю і формою вікон. Посередині фасаду - ризаліт, який переходить у невисоку вежу з годинником на один циферблат, діаметром близько 1 метра. Вежу завершує оригінальної форми шпиляста баня-сиґнатурка.

Синагога

Синаго́га у Підга́йцях - культова споруда у місті Підгайці. Мурована, час спорудження відносять до кінця 16 - поч. 17 століття. Розташована на вул. Лесі Українки. Одна з найстаріших будівель міста, яку ще називають божницею. Пам'ятка архітектури національного значення.

Будівля була зведена в кінці XVI ст. як аріанський молитовний будинок. У 1640-их будівля була пристосована під синагогу, навколо неї з'явилися додаткові одноповерхові об'єми. В інтер'єрі збереглися рослинні орнаменти. Будівля з піщаника, прямокутна в плані. Пласкі стіни прорізані вузькими стрільчастими вікнами, східний фасад укріплений контрфорсами. Перекриття не збереглися. Частково збереглася верхня частина головного порталу в ренесансному стилі з різьбленим написом і рослинними мотивами над архівольтом. В інтер'єрі - залишки різьблення та ліпнини. Над головним входом напис івритом: «Це царські ворота - тільки праведні ввійдуть через них» (Псалом 118).

Руїни костьолу Пресвятої Трійці

Костел Пресвятої Трійці - мурована сакральна споруда Підгаєць. Датується 1634 р. Належить до римо-католицької церкви, перебуває на реконструкції. Збудований 1634 року коштом тодішньої власниці Підгаєць Зоф'ї Ґольської (Лянцкоронської, Тишкевич, з дому Стадніцької на Замєхові. Дослідники стверджують, при побудові нового костьолу 1634 р. використовували елементи зі старого костьолу (свідчення - кам'яна плита з епітафіями, датованими 1608 і 1612 роками, над сходами, що ведуть до захристя).

Парафіяльний костьол був закритий 1946 року, перетворений на склад. У 80-ті роки внаслідок пожежі у костьолі обвалилися склепіння, дах вежі. Парафіяльна спільнота була зареєстрована 1991 року, з того часу домагалася повернення святині, влітку 2006 року отримала документи на її використання. 24 вересня 2006 року відбулася перша меса (відправив єпископ Мар'ян Бучек).

Інтер'єр - бароко зі збереженими фрагментами готики, каплиці та прибудови - історизм. Залишений без догляду, костьол зазнав значної руйнації. На думку Яна К. Островського, костьол будували місцеві будівничі.

Усередині будови були чудові органи. На всю околицю лунали удари годинника на костельній вежі (встановила 1896 р. польська громада на честь 100-річчя повстання під керівництвом генерала Тадеуша Костюшка). Окремі кам'яні скульптурні оздоби-ангели зберігаються в експозиції Олеського замку.

Успенська церква

Успенська церква - мурована церква 1653 року, розташована у місті Підгайці, по вул. Бережанській. ЇЇ оголошено пам'яткою архітектури національного значення: архітектурна конструкція не має аналогів в Україні. Інтер'єр, живопис і культура стилю бароко - Відродження (Ренесансу). Церква оточена грубим кам'яним муром. Неподалік храму є пам'ятний хрест на честь Святої Тверезості, поставлений 1876 р. Фундаторкою Успенської церкви була друга дружина власника міста Станіслава Потоцького Анна Могила. Відомо, що великі кошти на будівництво церкви та інші добровільні фундації давали власники міста - Потоцькі.

Споруда кам'яна, тридільна, триверха, з квадратною навою, притвором, гранчастою зовні і круглою зсередини апсидою. Під бабинцем знаходиться глибокий підвал, над ним, на другому ярусі - хори, на третьому - каплиця. Усі три куполи із світловими ліхтариками. Особливістю будівлі (аналога серед пам'яток України не існує) є влаштований на даху бойовий обхід із аркадою. Фасади оформлені пілястрами, а портали і обрамлення вікон - профілюванням і різьбленням у стилі Відродження.

В інтер'єрі домінує висотно-розкритий простір середнього купола. Первісна дерев'яна скульптура с. XVII ст. зберігається в Київському музеї українського мистецтва, а нині інтер'єр церкви доповнюють живопис і скульптури кіотів в стилі бароко (XVIII ст.). Із первісного іконостаса до нашого часу збереглись тільки дві дерев'яні скульптури св. Петра і Павла, які зараз зберігаються у Київському музеї українського мистецтв.

Біля церкви, край дороги, є дзвіниця XIX ст. Вона стоїть на місці старої, яку 1889 р. знищила пожежа. У давнішім часі стара дзвіниця була оборонною вежею коло Львівської брами, як частина міських укріплень, розібраних у середині XVIII ст.

Український Народний Дім

Український Народний Дім (нині - приміщення історико-краєзнавчого музею), на якому встановлено меморіальну таблицю.

Від 1349 року, коли Галицько-Волинське князівство після довголітньої неуспішної боротьби ввійшло до складу Речі Посполитої, автохтонне населення у містах Галичини завжди було в меншості та зазнавало утисків, але попри те знаходило сили гуртуватись. Таким захистом спочатку була церква, а потім різні культурні та суспільно-політичні інституції. Не маючи свого приміщення у Підгайцях, українці винаймали для проведення заходів ресторан Ґотесмана , збирались у "Дяківці", гуртувались у залі польського "Сокола", допоки не збудували свого Українського Народного Повітового Дому (1928-1934) на розі теперішніх вулиць І. Франка та Бережанської. Будинок залишився незавершеним, однак і нині він є своєрідним пам'ятником когорті Підгайчан - патріотів-українців, які сподвижницькою працею перетворили Підгаєччину на один із найвідоміших повітів Галичини.

 

 

 

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Rambler's Top100